Слово до батьків.

Епіграфом нашого звернення нехай будуть слова великого Каменяра Івана Яковича Франка:

Книга – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносит.

Побажання.

Батьки виховують дітей особистим прикладом. Тому:

· Вдома повинні бути власні книги й у дорослих, і у дітей;

· Збирайте не рідкісні книги, а потрібні, необхідні, цікаві Вам і Вашим дітям.

Вдумайтеся у ці слова:

«На землі існує три головні цінності, три чуда:

хліб, щоб народ завжди був здоровий і сильний;

жінка, щоб не обривалася нитка життя;

книга, щоб не обривався зв'язок часів.»

Було б надзвичайно добре, щоб одне з чудес – книга, зайняла в кожній родині чільне місце.

Поради батькам

Давайте задумаємося, зробити книжку другом дітей і своїм помічником у вихованні. Це довга й копітка справа, отже, щоб досягти успіху, доведеться діяти терпляче і вдумливо.

З чого почати? Найперше, ознайомитися зі змістом багатьох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти дитячий світ, порівняти свою дитину з ровесниками.

Книжки для молодших школярів купують, як правило, дорослі. Раджу перш ніж придбати дитині книжку, перегляньте її самі, прочитайте анотацію одразу визначити, про що книжка, кому вона адресована, як оформлена.

Якщо дитина починає щойно читати, намагайтеся купувати тоненькі книжки з великими малюнками.

Виховуючи в дитині читача, дбайте, щоб з малку в неї створювався читацький досвід.

Добираючи книжки дітям, треба добре знати дитячу літературу, її виховні можливості.

Анкета для батьків

1. Чи маєте ви домашню бібліотеку? Чи велика вона?

2. Чи активно читає книгу вдома дитина?

3. Яким книгам вона надає перевагу?

4. Де ваша дитина бере книги для читання?

5. Чи обговорюєте ви з дитиною прочитану книгу?

6. Чи дозволяєте ви своїй дитині читати книгу не за віком?

7. Як ви вважаєте, хто повинен виховувати у дитини любов до книги: ви, учитель чи бібліотекар?

Як привчити малюка до читання

Чи можна зацікавити?

Не підганяючи, не вдаючись, до примусу. Добирати літературу треба таку, від якої малюкові справді буде важко відірватися – ту, що відповідає його вікові та вподобанням. Книгам має нести щось нове, невідоме раніше. А читання (спочатку разом із мамою чи татом) приносить радість.

Можна вдатися до хитрощів, запропонувавши: «Я читатиму майже всю сторінку, а ти лише перший чи останній рядок» або «Я митиму підлогу, а ти читатимеш уголос для нас обох». Дитина вчитиметься читати швидше їй це буде цікаво. І звичка читати поступово закріпиться.

Які книжки і в якому віці?

У дитячому віці варто давати маляті книжки-гармошки – із твердими обкладинками чи й сторінками. Коли дитина вчиться говорити, вона називає й переповідає побачене.

Й одразу потрібно привчати до акуратності. Щоб згодом не перейматися через зіпсований том із повного зібрання творів улюбленого автора. Дошкільнята полюбляють казки, віршики, які легко вивчити напам’ять, а потім «читати», водячи пальцем по рядках.

У перших класах цікавість до книжки подекуди спадає: надто багато нових вражень. Заохотити дитину можна новинками. Саме зараз вирішується: віддаватиме дитина перевагу телевізору чи книжці.

Згодом дитину приваблюватимуть розповіді про однолітків, тварин, якісь пригоди. Ми маємо впливати на формування смаків та інтересів. У цьому допоможе книга.

Якщо й потому зацікавленість книгою не виникає, час втрачено. Але не безнадійно. Потрібно влаштовувати при дитині дискусії щодо прочитаного; «випадково» залишати свою книгу розкритою на найцікавішому місці; уважно вислухати дитину, коли вона переповідає прочитане, пробудити в цій читацький інтерес.

«Ковтання» не зашкодить ?

Не потрібно докоряти дитині за потяг до книжки, не просити бібліотекаря обмежувати надто ревного читача. Просто чіткіше спрямувати його інтереси.

Деякі підлітки «ковтають» усе, що потрапить на очі. Отож потрібно подбати, аби «під рукою» було саме те, що треба. А потім разом обговорити прочитане.