Телешівський ліцей Рокитнянської селищної ради(ліцей з дошкільною освітою,початковою школою та гімназією)

КИЇВСЬКА область, як адміністративно-територіальна одини­ця в складі України, утворилася 27 лютого 1932 року. Вона роз­ташована на півночі України, у басейні середньої течії Дні­пра. Більша частина області розташована на Правобережжі (18 районів), 6 районів – на Лівобережжі.

Північна межа Ки­ївської області збігає­ться з Державним кордоном України, че­рез який забезпечує­ться її зв”язок з Го­мельською областю Білорусі. З північного сходу Київщина межує з Чернігівською, зі сходу – з Чернігів­ською і Полтавською областями, на півде­нному сході та на півдні сусідня область – Черкаська, на пів­денному заході – Він­ницька, на заході та північному заході Житомирська. Площа Київщини 28,9 тисячі квадратних кіломет­рів, що становить 4,8 відсотка загальної площі України.

Центром області є столиця України міс­то Київ, що й зумов­лює зручне геогра­фічне положення Ки­ївщини з її рівнинним рельєфом і сприятливими агрокліматичними умовами. Ки­ївська область поділяється на 24 райони та 11 міст обласного підпорядкування.

Київщина, як адмі­ністративно-територі­альна одиниця, фор­мувалася довгий іс­торичний час. В пе­ріод феодальної розд­рібненості заверши­лися диференційні процеси, внаслідок яких замість єдиної держави утворилося кілька князівств, а Київ із столиці Русі перетворюється в центр (стольне місто) одного з них. Терито­рія київської землі сформувалася в осно­вному в другій по­ловині XI століття. Вона розташовувалася на обох берегах Дні­пра, а її північна ча­стина виходила не ті­льки далеко за межі сучасної Київщини, а й України, і місти­лась на вододілі рі­чок Прип’яті, Берези­ни та Німана.

У часи навали монголо-татарських орд київська земля, хоч і зазнала руйнувань, але не втратила свого зна­чення. Київщина зали­шилася князівством, а Київ – столицею Пів­денної Русі.

Після монголо-татарського нашестя київсь­ка земля ввійшла спо­чатку до складу вели­кого князівства Литов­ського, а згодом – Речі Посполитої. За часів польського панування територія сучасної Ки­ївщини знаходилася переважно у межах Київського воєводства, котре, як і Брацлавське воєводство, було визнане складовою ча­стиною Речі Посполи­тої.

Національно-визвольна війна 1648-1654 років не тільки докорінно змінила політичну та економічну ситуацію в країні, а й створила умови для нового територіально-адміністративного поділу. Звільнену від гніту поль­ської шляхти територію України у військово- адміністративному від­ношенні було поділено на полки. Їх налічува­лося у 1649 році – 16, а у 1650 – 20. Територія теперішньої Київщини розташовувалася в ос­новному у межах трьох полків: Київсько­го, Білоцерківського, Пе­реяславського.

До 1792 року більша частина території Ук­раїни перебувала у ме­жах двох держав – Ро­сії та Речі Посполитої. Після подій, що відбу­лися в 90-х роках XVIII століття, та по­ділу Польщі, Російська держава розширила свою територію. З 1793 року Київщина була лише намісництвом у складі генерал-губерна­торства.

1797 року утворює­ться Київська губернія. Вона містилася лише на правому березі Дні­пра і включала значні ділянки територій су­часних Київської, Він­ницької і Черкаської областей. І в такому вигляді фактично збе­реглася до 1917 року.

У роки громадянсь­кої війни, визвольних змагань українського народу в період неза­лежності в 1918-1920 роках були спроби пе­реглянути адміністра­тивно-територіальний поділ України, але за­важала воєнно-політична нестабільність.

Після утворення об­ласті у складі СРСР 27 лютого 1932 року адмі­ністративний поділ не був повною мірою ста­більним протягом три­валого часу. Так, у 1953 році Київщина об’єдну­вала 53 райони, 17 міст і 22 селища міського типу. У 1961 році до Ки­ївщини входили 31 ра­йон, 14 міст і 33 сели­ща міського типу, бо тоді від неї була відо­кремлена Черкаська об­ласть.

На початку тих же 60-х років знову почалося реформуван­ня і адміністративно-територіального уст­рою України. Уряд прагнув таким шляхом дати новий поштовх вкрай низьким темпам розвитку народного го­сподарства, особливо сільськогосподарському виробництву. Терито­рія і владні структури були поділені на про­мислові і сільськогоспо­дарські. Діяли Київсь­кий промисловий обком партії і Київський сі­льський обком партії, Київська промислова обласна рада і Київсь­ка сільська обласна рада.

Сільські райони об­ласті укрупнили до розмірів територій но- востворених виробни­чих колгоспно-радгоспних управлінь. Внас­лідок цього на Київ­щині замість 31 утворили 12 районів.

В Телешівському НВО "ЗОШ І - ІІІ ст.-д/с" учні відвідали виставку в шкільній бібліотеці, та було проведено відкриту виховну годину класним керівником 8 класу Жиган Ю.П. "Київщина - мій рідний край".