Нині в Україні існує пряма загроза втратити національні особливості й державну незалежність, потрапити у сферу впливу іншої держави. Тому виникає нагальна потреба переосмислити зроблене й запровадити нову Концепцію виховання національно-патріотичного виховання дітей та молоді (далі— Концепція). Вона має сприяти формуванню в дітей і молоді ціннісних орієнтирів та національної самосвідомості, виховувати патріотизм як почуття і як базову якість особистості, що діє,орієнтуючись на національні та європейські цінності.
Що має на меті?
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді— комплексна, системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, закладів освіти, сім’ї, громадських об’єднань і благодійних організацій, релігійних організацій та інших інститутів. Вона спрямована формувати в молодого покоління:
· високу патріотичну свідомість;
· почуття вірності, любові до Батьківщини;
· турботу про благо свого народу;
· готовність виконувати громадянський і конституційний обов’язок— захищати національні інтереси, цілісність, незалежність України, сприяти становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
Пріоритет національно-патріотичного виховання— формувати ціннісне ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Мета національно-патріотичного виховання—становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста й демократа, який готовий:
· виконувати громадянські й конституційні обов’язки;
· успадковувати духовні й культурні надбання українського народу;
· досягати високої культури взаємин;
· формувати активну громадянську позицію;
· утверджувати національну ідентичність, щоґ рунтується на духовно-моральних цінностях українського народу, національній самобутності.
Національно-патріотичне виховання має сприяти єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства й держави.
Складова частина патріотичного виховання, яка в умовах воєнного стану набула пріоритетного значення,—військово-патріотичне виховання. Воно спрямоване формувати в молодої особистості готовність захищати Україну, розвивати бажання опановувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України (ЗСУ). Зміст військово-патріотичного виховання обумовлений національними інтересами України й покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її національної безпеки від зовнішньої загрози. Військово-патріотичне виховання мають проводити комплексно, спільними зусиллями органів державної влади та місцевого самоврядування, а також закладів освіти, сім’ї, громадських об’єднань та благодійних організацій, ЗСУ, інших силових структур.
Системне військово-патріотичне виховання має:
· допомагати оволодіти знаннями та навичками початкової військової підготовки, посилювати бажання опанувати військову професію;
· формувати психологічну, фізичну та морально-духовнуг отовність до служби в ЗСУ;
· задовольняти потреби молодого покоління в постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту України.
Які виховні завдання ставить
Для того щоб досягнути мети національно-патріотичного виховання, необхідно поставити та реалізовувати систему виховних завдань:
· утверджувати у свідомості й почуттях молодої особистості патріотичні цінності, переконання й повагу до культурного та історичного минулого України;
· виховувати повагу до Конституції України, законів України, державної символіки;
· підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до військовослужбовця як до захисника України, героя;
· усвідомлювати взаємозв’язок між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
· сприяти набуттю патріотичного досвіду, що дає змогу молодій особистості —
—брати участь у процесах державотворення;
—визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади;
—дотримувати законів та захищати права людини;
—брати на себе відповідальність;
—розв’язувати конфлікти, спираючись на демократичні принципи;
· виховувати екологічну культуру особистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї як за національне багатство, основи життя на Землі;
· формувати толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій;
· утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства;
· культивувати найліпші риси української ментальності— працелюбність, свободу, справедливість, доброту, чесність, відповідальне ставлення до природи;
· формувати мовленнєву культуру;
· спонукати молоду особистість активно протидіяти українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму;
· розвивати духовність і моральність у суспільстві, утверджувати традиційні сімейні цінності.
На які принципи спирається
Національно-патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання:
· дитиноцентризм;
· природовідповідність;
· культуровідповідність;
· гуманізм;
· врахування вікових та індивідуальних особливостей.
Водночас національно-патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку
Які заходи включає
Для того щоб досягнути мети тазавдань, які передбачає національно-патріотичне виховання, необхідно запланувати й реалізувати певні заходи. Виокремимо найголовніші зних:
Як упроваджувати
Національно-патріотичне виховання в системі освіти впроваджують завдяки реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18.05.2019 №286/2019 (далі— Стратегія), плану дій щодо реалізації Стратегії, державних цільових програмі з питань національно-патріотичного виховання (або програм, що пов’язані з національно-патріотичним вихованням), обласних, місцевих цільових програм із національно-патріотичного виховання (або програм, що пов’язані з національно-патріотичним вихованням), виконання Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.
До напрямів реалізації Концепції належать:
· створювати сприятливі умови, встановлені на законодавчому рівні, для діяльності молодіжних організацій, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, що беруть участь у процесі національно-патріотичного виховання;
· розробляти та впроваджувати систему заходів, щоб реалізовувати Концепцію;
· реалізовувати положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»);
· сприяти впровадженню навчальних дисциплін духовно-морального спрямування та громадянської освіти в Україні відповідно до Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, інших документів із розвитку громадянської освіти.
Які очікувані результати та показники їх ефективності
Упровадження системи національно-патріотичного виховання дасть змогу:
· розвинути в молодого покоління патріотичну свідомість і відповідальність, почуття вірності, любові до Батьківщини, поваги до національних, історичних, культурних і духовних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови й державних символів України, турботи про спільне благо, природу, збереження та шанування національної пам’яті, формування активної громадянської позиції;
· зацікавити молодь у службі в ЗСУ, готовності захищати Україну та виконувати конституційний і громадянський обов’язок щодо захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, щоб розвивати її як правову, демократичну, соціальну державу;
· сформувати компетенції, необхідні для захисту України, служби в ЗСУ;
· зберегти стабільність у суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнити її обороноздатність і безпеку;
· створити ефективну систему національно-патріотичного виховання молоді;
· консолідувати зусилля суспільних інституцій у вихованні молодого покоління.
Про ефективність національно-патріотичного виховання свідчитимуть, зокрема, такі індикатори:
· зросте частота відвідування здобувачами освіти закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції Українського народу, а також пам’яток історії, культури, експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;
· підвищиться рівень—
—знань про видатних особистостей українського державотворення, визначних українських учених, педагогів, спортсменів, військових, підприємців, провідних діячів культури, мистецтв, а також духовних провідників українського народу;
—екологічної культури, збільшення кількості учасників екологічних акцій, природоохоронних заходів;
· збільшиться кількість—
—здобувачів освіти, які пишаються своїм українським походженням, громадянством;
—здобувачів освіти, які їздять на екскурсії, у подорожі, ходять у походи;
—підготовлених фахівців із національно-патріотичного виховання;
—зустрічей здобувачів освіти з борцями за незалежність України у XXстолітті, ветеранами й учасниками АТО таООС, учасниками російсько-української війни;
—громадян, готових виконувати обов’язок і з захисту незалежності татериторіальної цілісності України;
—громадян, зокрема дітей та молоді, залучених до проєктів і заходів із національно-патріотичного виховання місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів, які відповідають ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності Стратегії;
—здобувачів освіти, які беруть участь у заходах, що спрямовані популяризувати духовно-моральні цінності українського народу, його духовні надбання;
—молодих людей, які пов’язують своє майбутнє з навчанням і проживанням в Україні;
—громадян України, які виявляють повагу до своєї Батьківщини.
Коментарi