Нині в Україні існує пряма загроза втратити національні особливості й державну незалежність, потрапити у сферу впливу іншої держави. Тому виникає нагальна потреба переосмислити зроблене й запровадити нову Концепцію виховання національно-патріотичного виховання дітей та молоді (далі— Концепція). Вона має сприяти формуванню в дітей і молоді ціннісних орієнтирів та національної самосвідомості, виховувати патріотизм як почуття і як базову якість особистості, що діє,орієнтуючись на національні та європейські цінності.

Що має на меті?

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді— комплексна, системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, закладів освіти, сім’ї, громадських об’єднань і благодійних організацій, релігійних організацій та інших інститутів. Вона спрямована формувати в молодого покоління:

· високу патріотичну свідомість;

· почуття вірності, любові до Батьківщини;

· турботу про благо свого народу;

· готовність виконувати громадянський і конституційний обов’язок— захищати національні інтереси, цілісність, незалежність України, сприяти становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Пріоритет національно-патріотичного виховання— формувати ціннісне ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Мета національно-патріотичного виховання—становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста й демократа, який готовий:

· виконувати громадянські й конституційні обов’язки;

· успадковувати духовні й культурні надбання українського народу;

· досягати високої культури взаємин;

· формувати активну громадянську позицію;

· утверджувати національну ідентичність, щоґ рунтується на духовно-моральних цінностях українського народу, національній самобутності.

Національно-патріотичне виховання має сприяти єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства й держави.

Складова частина патріотичного виховання, яка в умовах воєнного стану набула пріоритетного значення,—військово-патріотичне виховання. Воно спрямоване формувати в молодої особистості готовність захищати Україну, розвивати бажання опановувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України (ЗСУ). Зміст військово-патріотичного виховання обумовлений національними інтересами України й покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її національної безпеки від зовнішньої загрози. Військово-патріотичне виховання мають проводити комплексно, спільними зусиллями органів державної влади та місцевого самоврядування, а також закладів освіти, сім’ї, громадських об’єднань та благодійних організацій, ЗСУ, інших силових структур.

Системне військово-патріотичне виховання має:

· допомагати оволодіти знаннями та навичками початкової військової підготовки, посилювати бажання опанувати військову професію;

· формувати психологічну, фізичну та морально-духовнуг отовність до служби в ЗСУ;

· задовольняти потреби молодого покоління в постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту України.

Які виховні завдання ставить

Для того щоб досягнути мети національно-патріотичного виховання, необхідно поставити та реалізовувати систему виховних завдань:

· утверджувати у свідомості й почуттях молодої особистості патріотичні цінності, переконання й повагу до культурного та історичного минулого України;

· виховувати повагу до Конституції України, законів України, державної символіки;

· підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до військовослужбовця як до захисника України, героя;

· усвідомлювати взаємозв’язок між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

· сприяти набуттю патріотичного досвіду, що дає змогу молодій особистості —
—брати участь у процесах державотворення;
—визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади;
—дотримувати законів та захищати права людини;
—брати на себе відповідальність;
—розв’язувати конфлікти, спираючись на демократичні принципи;

· виховувати екологічну культуру особистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї як за національне багатство, основи життя на Землі;

· формувати толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій;

· утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства;

· культивувати найліпші риси української ментальності— працелюбність, свободу, справедливість, доброту, чесність, відповідальне ставлення до природи;

· формувати мовленнєву культуру;

· спонукати молоду особистість активно протидіяти українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму;

· розвивати духовність і моральність у суспільстві, утверджувати традиційні сімейні цінності.

На які принципи спирається

Національно-патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання:

· дитиноцентризм;

· природовідповідність;

· культуровідповідність;

· гуманізм;

· врахування вікових та індивідуальних особливостей.

Водночас національно-патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку

Які заходи включає

Для того щоб досягнути мети тазавдань, які передбачає національно-патріотичне виховання, необхідно запланувати й реалізувати певні заходи. Виокремимо найголовніші зних:

Як упроваджувати

Національно-патріотичне виховання в системі освіти впроваджують завдяки реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18.05.2019 №286/2019 (далі— Стратегія), плану дій щодо реалізації Стратегії, державних цільових програмі з питань національно-патріотичного виховання (або програм, що пов’язані з національно-патріотичним вихованням), обласних, місцевих цільових програм із національно-патріотичного виховання (або програм, що пов’язані з національно-патріотичним вихованням), виконання Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.

До напрямів реалізації Концепції належать:

· створювати сприятливі умови, встановлені на законодавчому рівні, для діяльності молодіжних організацій, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, що беруть участь у процесі національно-патріотичного виховання;

· розробляти та впроваджувати систему заходів, щоб реалізовувати Концепцію;

· реалізовувати положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»);

· сприяти впровадженню навчальних дисциплін духовно-морального спрямування та громадянської освіти в Україні відповідно до Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, інших документів із розвитку громадянської освіти.

Які очікувані результати та показники їх ефективності

Упровадження системи національно-патріотичного виховання дасть змогу:

· розвинути в молодого покоління патріотичну свідомість і відповідальність, почуття вірності, любові до Батьківщини, поваги до національних, історичних, культурних і духовних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови й державних символів України, турботи про спільне благо, природу, збереження та шанування національної пам’яті, формування активної громадянської позиції;

· зацікавити молодь у службі в ЗСУ, готовності захищати Україну та виконувати конституційний і громадянський обов’язок щодо захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, щоб розвивати її як правову, демократичну, соціальну державу;

· сформувати компетенції, необхідні для захисту України, служби в ЗСУ;

· зберегти стабільність у суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнити її обороноздатність і безпеку;

· створити ефективну систему національно-патріотичного виховання молоді;

· консолідувати зусилля суспільних інституцій у вихованні молодого покоління.

Про ефективність національно-патріотичного виховання свідчитимуть, зокрема, такі індикатори:

· зросте частота відвідування здобувачами освіти закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції Українського народу, а також пам’яток історії, культури, експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;

· підвищиться рівень—
—знань про видатних особистостей українського державотворення, визначних українських учених, педагогів, спортсменів, військових, підприємців, провідних діячів культури, мистецтв, а також духовних провідників українського народу;
—екологічної культури, збільшення кількості учасників екологічних акцій, природоохоронних заходів;

· збільшиться кількість—
—здобувачів освіти, які пишаються своїм українським походженням, громадянством;
—здобувачів освіти, які їздять на екскурсії, у подорожі, ходять у походи;
—підготовлених фахівців із національно-патріотичного виховання;
—зустрічей здобувачів освіти з борцями за незалежність України у XXстолітті, ветеранами й учасниками АТО таООС, учасниками російсько-української війни;
—громадян, готових виконувати обов’язок і з захисту незалежності татериторіальної цілісності України;
—громадян, зокрема дітей та молоді, залучених до проєктів і заходів із національно-патріотичного виховання місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів, які відповідають ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності Стратегії;
—здобувачів освіти, які беруть участь у заходах, що спрямовані популяризувати духовно-моральні цінності українського народу, його духовні надбання;
—молодих людей, які пов’язують своє майбутнє з навчанням і проживанням в Україні;
—громадян України, які виявляють повагу до своєї Батьківщини.

Кiлькiсть переглядiв: 309

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.